Як боротися з російською агентурною мережею УПЦ (МП)?
З Григорієм Любовцем, співзасновником Громадської Організації Центр Комунікаційно-Контентної Безпеки та науковим співробітником Науково-дослідного центру Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, говоримо про ситуацію з російською агентурною мережею під назвою "Українська православна церква Московського патріархату".
Як проходить звільнення нашої території від цих псевдосвященнослужителів? Зокрема, цікавлять події саме цього тижня.
— Я дякую, що ви правильно зробили акцент. Все-таки — це агентурна мережа, тому ми маємо не повторювати оцей термін "УПЦ МП". Чого? Тому що вони ним потім користуються у світовому загалі. Говорять, що українці визнають нашу назву, значить, ми справжні, значить ми первинні. Ми, наприклад, вважаємо, що це взагалі не церква — це дійсно підривна мережа. Якщо говорити про цей тиждень, то динаміка є, і, на щастя, вона не згасає. З цими реальними ворогами, я б сказав, культурно-ментальної резидентури, треба всім воювати: нашим слухачам, нашим спеціалістам і всім інституціям.
Григорій Любовець зазначає, що тема проникнення цієї конфесії досить широка. За його словами, у них було дуже багато було активів.
— На сьогодні, до речі, по прикладу міська влада Хмельницька запропонувала процедуру відбирання саме користування земельними ресурсами для того, щоби все-таки витіснити цих ворогів України. Митрополит Епіфаній настоятель Православної церкви України говорить, що тільки 4 відсотки підтримують цю псевдоконфесію із парафіян України. З іншого боку, прикладом того, що це не конфесія, є те, як вони освячували так званий Вірменський батальйон на боротьбу та практично на вбивство, катування, ґвалтування в Україні. В цьому плані треба зазначити, що якраз Вірменська православна церква публічно виступила проти таких акцій псевдоконфесійності, тому що ця так звана конфесія не є церквою, не є конфесією. Там правлять насамперед злочинці світового рівня.
Багатьох ось таких "московських попів", як то кажуть, вже викрили. Чи є для них якісь реальні вироки або якась реакція у рф щодо подій у Києво-Печерській лаврі?
— Ми робили обмін на них, а путінці давали багато наших захисників, які військовополонені. Тобто ця форма, я вважаю, дуже правильна. Так, реакція путінського режиму доволі активна. Чому ми не можемо робити це швидко? Тому що путінці якраз залучають міжнародну спільноту, міжнародне право. А ви знаєте, якраз в міжнародному праві оця свобода віросповідання доволі потужна і дуже дражлива. Тема віри, совісті, прав людини, з позиції культури, ментальності — це одна з основ демократичного світу міжнародного права, толерантності, терпимості і справжньої свободи. Тому тут дуже непросто. Наше завдання — пояснювати, доводити, показувати на прикладах, що це не конфесія, це не церква, що це не релігія. Це все інструмент путінського терористичного варварського дійства. От буквально на цьому тижні викрили одного із діячів цієї конфесії. Він публічно заперечував напад путінців на Україну і цю агресію, про яку ми з вами говоримо.
Григорій запевняє, що треба наголошувати, що якраз росія веде проти нас геноцидну агресію, а Україна — українську цивілізаційну війну.
— Путінці оперують практиками "гібридно-месіанських агресій". Гібридне месіанство — це взагалі то рятування. Але у них це не рятування. Вони розказують про те, що нібито рятують українців від українців, а ми з вами бачимо, що вони вбивають. Вони роблять те, про що не говорять, але в реальному житті найбільше вбивають російськомовних і території, які досить лояльно ставилися до московії. Тобто їхній місіонізм вбивчий. Вони гвалтують, вони депортують. Це злочини, які не мають ніякої терпимості і не можуть бути забутими чи пробаченими.
